Львове. в довгих нічних роздумах я наважилась на нього. ранок, швидкісне збирання, електрон і МЕГАбонус - хлопчисько моїх останньочасових приємних мрій:)) людина 'за рамки', спілкування...мааааааааало, мені вічно мало:)
либа на лиці - Львів.
надійливе розставання з 'ровериком', весняне літо, захоплююче недомашнє місто. Вірменський собор.
а потім зЯвилась Марічка і понєслась...га-шо-де? тільки-но познайомились? тю, та ми ше з попереднього життя ліпші подруги, нашо ті церемонії?:)
Атмасфера віднесла в світ ритмів і шаленого бажання барабанити по чім завгодно.
супер гармонійно врівноважений Ро:)
одомашнення:)
"спеціальний" дядечко-дідо.
огоГо продовження бенкету, я не вмію заткнутись.
ехРозставання..................
телескоп, місяць, кратери і бліііііііііііііііііііііііііііін Сатурн з реально крутим кільцем, в пампарарам разів офігенніший ніж в атласі.
домів.
день ЖИТТЯ!!
світ хоумтаун і людські силуети на мості, ааааааааааа.."я жити хочу я люблю.." життя і всесвіт!:)
п.с. багатИСЬКо спогадів про сЕстру, хоч знаю "ми обовЯзково з Тобою зустрінемось" іщьо многа-многа раз, але якби ж ти була вчора...ех...шкода, буває пппп
п.п.с. і ше мене пре коли Марічка пальоно бреше "нє-нє, я нічо не знаю", при цьмоу на секунду відводить очі і усміхається:)) то так мило:)
1. люди обмежені, перш за все в своєму "мозку". кордони насправді, якщо є, то набагато ширші, але думки і прагнення наші вузенькі, в цім найбільша проблема. до цього чогось стикалась лише з недостачею коштів у себе, знайомих для здійснення бажань. а тут побачила інший ракурс - не піде кудись, бо це задешево для неї, питання про наповнення відпадає.
2. хлопаки, що думають, що дівчЄта дуже матеріальні і дрібЯзкові насправді самі такими є в результаті знаходять собі саме таких дівчат і тільки підтверджують свою теорію, хіба що їм раптом пощастить і вони здиблять "нормальну"..хоча, що таке удача?
3. кажуть, що друзі пізнаються в біді, але коли нема з ким гульнути, то теж проблема. так що, треба шукати комплексних друзів:))
"..когда что-то кончается в жизни, будь то плохое или хорошее, остается пустота. Но пустота, оставшаяся после плохого, заполняется сама собой. Пустоту же после чего-то хорошего можно заполнить, только отыскав что-то лучшее"
маю таку натуру, що люблю перечити чомусь очевидному. частіше то лиш на словах, але за те мені якось навіть сказали, що в мені "бунтарський дух" та і це я звичайно заперечила)) хоча насправді то певно спосіб повимахуватись..може пройде.
але от зара, коли тих пару днів, що треба зосередитись, налаштуватись, зробити останній ривок приготувань...мені просто впадло. провтикую день за днем. і ніяк себе не заставлю порухати троха своїм задом. навпаки, ще більший завал розвела...що за ідіотська манера ховатись в скафандрик в найбільш непідходящий момент? треба себе перевиховувати.
зовсім не треба ставати кращим, прагнути до розвитку і високих цілей, достатньо оточити себе "бандою" обожнювачів, або хоча б схожодумців і щодня підживлюватись енергією "успіху"...і ніколи не "бачити" інакодумців. усе так просто? це щастя?
ностальгія - моя хвороблива любов...от помітила, що люблю згадувати з ноткою суму файне минуле...от тепер заходячи на ХБ мене пробирає та ж ностальгія...ще навіть року не пройшло, як я тутка зареєструвалась, а та літня осінь вже здається такою далекою і я собі здаюсь такою іншою і юною тоді:)) ніби пів життя з того часу пройшло:) нє, навіть не так, наче то було якесь інше, попереднє життя:)
але з якогось там боку то ж немудро - сумувати за минулим, бо витрачаєш дорогоцінне сьогодні...
усе...остаточно стала іронічно цинічною...хто поближче до мене, той це помітив, хто подалі - тому поф і це взаємно...так простіше і без глобальності...не хочеться брати участі у всілякому ідіотизмі...
"ну ми ж прекрасна половина людства, може варто почати цим користуватись"(с) а може варто перестати цим користуватись і почати використовувати мозок для досягнення цілей?
"Чоловік голова, а жінка шия", "справжня жінка вміє обкрутити будь-якого чоловіка"(с)...мене верне від цих правил життя, хто їх придумав мені байдуже, але я не хочу так жити! не хочу бути підлабузною стервою і радіти що якийсь там чоловічок купив мені конхветку...не хочу бути жінкою-вамп...не хочу і не буду...до сраки всі ці правила життя...мені багато не треба...я не мрію про віллу і машину, мені б лиш мінімум комфорту, гармонію в душі і СВОБОДУ.... хочу щоб мене любили і цінували перш за все як ЛЮДИНУ, а не як жінку!
сама ж погодилась на "хірургічне втручання" в свою хворобливу психіку...тепер терпи...погодилась на зміни заради "світлого майбутнього"...от і вперед прапор тобі в зуби руки...а потім залишаєшся сама з собою...і розумієш, що ти така "консервативна" всередині..що тобі просто так впадло мінятися давня пісенька...і в друзів діли, а ти не хочеш, не любиш і не будеш нав*язуватись (принаймні поки що)..а тобі б не розказувати їм нічого...просто забутись..і ніби нема порятнку на сьогодні..але це не так, в тебе є Вона..твоя одвічна і неповторна любов...твій допінг, таблетка від усіх хвороб...невидима, але більша за всесвіт...така проста, але така дієва...в її імені усього 6 букв, але воно найвеличніше..і хай всі тусують збоку нині...я з нею... вона усюди.. не змучусь її вихваляти і возвеличувати...музику...мою кохану Музику...яка ніколи мені не належатиме, але завжди буде в мені!
Боже, як же я давно не слухала Земфіру...прорвало:)))
так, я вже як Поплавський, прощаюсь, прощаюсь, а ніяк не свалю...
тому цього разу без прощань, просто повідомлю, щоб ви не переживали ахаха...хто б ще переживав за таку
отож, через причинно-наслідковість життєвих подій, з приходом календарної весни я опинюся у своїй квартирці одна однісінька, тобто без тирнету. Не знаю чи це триватиме тіко в березні, чи на довше, але я як Карлосон обіцяю повернутись:) сподіваюсь повертатись буде куди, ХБ не зникне і блоггери теж залишуться тут жити:)
у всілякі там кінтакти і іншу фігню заходити буду, а сюди і в аську ні! Бо ХБ, то мій маленький таємний світ, а оскільки я на нет ходитиму до друзів, то палитись пінятно не буду, а аськи я просто не пам*ятаю паролю:))) знаючи себе, дуже сумніваюсь, що забреду в інтернет-клуб якийсь, щоб написати...
короче всьо роз*яснила і виправдалась:)) буду писати паперові листи, чекайте адресати! :)
буду жити в реалі і на одну залежність в житті буде менше:)
як на мене, то не дуже я тут прижилася, і одною зеленухою менше, одною більше - невеликі втрати, але файних людей знайшла...і навіть якщо і втрачу з ними зв*язок, то знатиму вони існують:) і мені було тут кльово, чесно:)
коли нова нереально-реальна мрія запалює мозок, забирає думки, викликає щем у грудях, здається, що всесвіт на твоєму боці і шукаєш знаків від Нього, чи одобряє Він її.... і розумієш, як ти далеко від стабільного очікуваного усіми майбутнього...розумієш, що треба обирати між Мрією і Спокоєм...
а Правильного просто нема і ніколи не було..є лиш твоє...
якось так ненароком підслухала я розмову двох горобчиків і щось вона мене так тОркнула наголос саме на першому складі і на моє превелике здивування вони дозволили мені це опублікувати тут:)) тож..
ЮХУУУУУУ... до мене прийшов святковий настрій...якось несподівано... з сильним бажанням-метою...з дитячою впертістю, чи то наполегливістю...як захочу так і назву...але мрія сьогоднішнього дня здійснилася...ціль, хоч і така непевна, але досягнена... і хоч у будь-якому безкорисливому вчинку таки є часточка корисливості....але якщо це справді щось хороше, то можна трохи перестаратися...
...щастя виявляється буває і таким...тепер я зроблю усе, габи цей НР був найліпший, найвеселіший і найнезабутніший!!!
і вам бажаю ЧУДОВОГО НОВОГО РОКУ!!! мож і банально, але від щирого серця!! ви для мене в більшості ще такі уявні, але я вас люблю, сьогодні я люблю усіх:))
пост буде без музики, бо завдяки gexmann сьогодні "захворіла" на ZAZ...тому обійдемось без плагіату
майже всі божевільні ідеї, які я наважуюсь реалізовувати приходять вночі, тоді ж довго мене мучають і переважно таки виконуються...
от вчора чогось забаглося посеред ночі святкувати НР в Карпатах, купа снігу, "бомжацькі" умови - усе як я люблю:)))... але от біда, там будуть люди "не ті"...то я так подумала-подумала і вирішила зостатися тут...хоча "іще не вечір":)
а ще останнім часом страждаю нездоровими дуже різкими змінами настрою, для мене це властиво, але не в такій мірі...от час від часу виникає бажання щось розтрощити при чому з дуже голосним гуркітом
ото вже за останні дні начиталася підсумків:) гарно, бо я тут не так давно і дуже в курсах хто і що робив і досягав...цікаво так...і надихає, багато нових (і старих забутих) мрій з*явилося:) так що вдячна вам!
і ще радує назва одної акції тел. оператора "ГігаДруг" - не знала, що Степан Гіга в такому почьоті:)))))))
картінка, яку недавно надибала, мож ви її і виділи, але якась дивна логіка тут присутня...чи мож мені здалось:)))
і дві пісеньки не в тему і взагалі несподівано мож, але я деколи і "така":)) вчора чогось нагадались...